Системи запалювання карбюраторних двигунів можна поділити на два види: батарейну і запалювання від магнето. Запалювання від магнето застосовують в основному на двотактних карбюраторних двигунах. Батарейну систему запалювання можна класифікувати на контактну, контактно-транзисторну, безконтактно-транзисторну і мікропроцесорну. Треба вивчити будову та роботу контактної системи запалювання, потім з'ясувати, в чому її недоліки та причини переходу до контактно-транзисторної системи запалювання. Засвоїти особливості будови та роботи контактно-транзисторної системи запалювання, а також причини переходу до безконтактно-транзисторної системи запалювання. Момент запалювання значною мірою впливає на потужність, економічність і токсичність двигуна. Для кожного режиму роботи двигуна є найбільш оптимальний момент запалювання, який забезпечує найкращі його показники. Момент запалювання повинен вибиратися з врахуванням частоти обертання колінчастого вала, навантаження двигуна, температури охолоджуючої рідини та повітря, атмосферного тиску, режиму пуску двигуна, швидкості зміни положення дросельної заслінки. Велике число параметрів, які необхідно враховувати для оптимізації процесу запалювання, їх складний взаємозв'язок обумовили застосування систем запалювання на базі мікропроцесорів. Слід засвоїти принцип роботи таких систем запалювання.

Економічність роботи двигуна залежить від точності регулювання зазору між контактами переривника системи запалювання. Найбільш точно зазор можна відрегулювати за величиною кута замкненого стану контактів. Перевірити кут замкненого стану контактів можна на стенді

КИ-968М або з допомогою приладу Ц-4328. При відсутності зазначених приладів кут замкненого стану контактів можна перевірити так: зняти кришку переривника-розподільника; з дроту вигнути Г-подібну стрілку; закріпити пластиліном стрілку на роторі переривника-розподільника так, щоб кінець її був проти торця корпуса переривника-розподільника; під'єднати паралельно до контактів контрольну лампочку і ввімкнути запалювання; обернути колінчастий вал до моменту, коли лампочка погасне, в цьому положенні проти стрілки на торці корпуса переривника - розподільника нанести олівцем риску; по­вільно обертати колінвал до моменту, коли загориться лампочка; знову нанести риску проти стрілки, виміряти довжину дуги між нанесеними рисками і підрахувати величину кута замкненого стану контактів за такою формулою:

а= 360L/πD, град.

 де L - довжина виміряної дуги, мм;

D - діаметр корпуса переривника - розподільника, мм; 7t=3J4.

Для переривників-розподільників Р4-Д, Р13-Д, Р-133, що встанов­люють на двигунах ЗІЛ-130, ГАЗ-53А, кут замкнутого стану контактів повинен бути 28. ..32° по куту повороту вала переривника-розподільника. Величину кута замкнутого стану контактів для інших марок двигунів треба взяти з технічної характеристики. При зміні кута випередження запалювання на 5° вбік запізнення порівняно з оптимальним, витрата палива зростає на 6...8 відсотків. Якщо величина зазору між контактами переривника-розподільника змінюється на 0,1 мм в бік зменшення, то витрата палива зростає до чотирьох відсотків, в бік збільшення - до двох відсотків. Якщо підгоріли або замаслилися свічки запалювання, змінився зазор між електродами, то витрата палива збільшується на 7... 10 відсотків. Несправність вакуумного регулятора випередження запалювання призводить до збільшення витрати палива на 8... 10 відсотків. Тому, під час опрацювання матеріалу цієї теми зверніть особливу увагу на технічне обслуговування систем запалювання.

Увага

Призначення, конструкція і робота системи запалювання. Момент запалювання. Вплив моменту запалювання на роботу двигуна. Оптимальний кут випередження запалювання і його залежність від режиму  роботи та  технічного стану  двигуна. Регулювання кутів випередження запалювання. Вплив різних факторів на силу струму в первинній обмотці індуктивної котушки. Абрис магнето. Встановлення запалювання на двигунах, його вплив на економічні та екологічні показники роботи двигуна

Систему запалювання використовують у бензинових (газових) двигунах. Вона служить для створення високовольтного іскрового розряду (пробивної напруги) між електродами свічки запалювання, розподілу цих імпульсів по свічках циліндрів відповідно до порядку їх роботи та фаз газорозподілу, частоти обертання та навантаження на двигун, а також надійного і своєчасного запалювання робочої суміші. Постійне вдосконалення систем запалювання пов'язане з підвищенням вимог до двигунів, необхідністю підвищення їх економічності, зменшення токсичності відпрацьованих газів, зменшення періодичності й трудомісткості обслуговування в процесі експлуатації.

Досягнення економічності та зменшення токсичності здійснюють як шляхом збіднення робочої суміші, збільшення ступеня стиску, удосконалення камер згорання та випускних трубопроводів, створення умов для завихрення робочої суміші, так і оптимізацією іскрового зазору у свічках, корегуванням режимів роботи в зонах, близьких до детонаційних, застосуванням турбонаддуву.

В сучасних умовах застосовують різні за конструкцією системи запалювання.

Найпростіша - це контактна (класична) система батарейного запалювання (КСБЗ), система з безперервним накопиченням енергії в котушці індуктивності, в якій керування і комутація (передача) струму здійснюється механічним контактним переривником.

Складнішими є електронні контактно-транзисторна (КТСЗ) та безконтактно-транзисторна системи запалювання (БТСЗ).

Остання відрізняється від КТСЗ тим, що замість контактів тут використовують датчики імпульсів, найчастіше магнітоелектричні, індукційні та датчики Холла.

Застосовують також систему запалювання від магнето у допоміжних пускових двотактних двигунах тракторів.

На сучасних нових марках автомобілів установлюють і досконаліші системи запалювання.

Тиристорні системи запалювання - з накопиченням енергії в конденсаторі. При цьому комутатором струму в первинному колі є

тиристор, спосіб накопичення енергії - безперервний або імпульсив­ний, режим іскроутворення - одноразовий або багаторазовий, спосіб керування - контактний або безконтактний.

У комбінованих системах запалювання накопичення енергії відбувається як у котушці запалювання, так і в конденсаторі, а комутація струму в котушці здійснюється відповідно транзистором і тиристором за допомогою контактів чи безконтактним способом.

Мікропроцесорні системи запалювання автоматично враховують інформацію щодо технічних параметрів роботи двигуна з різних датчиків, двигуни обладнують спеціальними мікро-ЕОМ, які за відповідними програмами забезпечують корекцію роботи системи як запалювання, так і живлення.

Питання для самоконтролю

1.  Назвати прилади батарейної системи запалювання.

2.  Як і чим регулюють кут випередження запалювання на дви­гуні?

3.  Яке призначення варіатора і конденсатора батарейної системи запалювання?

4.  Назвати прилади контактно-транзисторної системи запалю­вання.

5.  Які переваги контактно-транзисторної системи запалювання над контактною?

6.  Пояснити принцип роботи мікропроцесорної системи запалювання.

7.  Як перевірити правильність встановлення запалювання на двигуні?

8.  Що таке абрис магнето?

9.  Розшифруйте марку свічки запалювання А17ДВ.

10.На якому режимі, роботи стартер споживає струм найбільшу силу струму?