Технічне обслуговування ДВС полягає в його зовнішньої очищення, контрольному огляді, загалом діагностуванні і діагностуванні і регулювання його систем.
Зовнішню очищення ДВС проводять шляхом його попередньої обдування стисненим повітрям з наступною протиранням матер'яними кінцями, змоченими в гасі або дизельному паливі.
Контрольний огляд ДВС складається з візуального встановлення його комплектності та місць підтікання масла, палива і охолоджуючої рідини, контролю кріплення двигуна і його систем, випробування пуску. При пуску двигуна звертають увагу на легкість запуску, тривалість якого не повинна перевищувати 20 с. Повторний запуск проводять через 1 2 хв. При контрольному огляді ДВС виявляють його очевидні несправності.
Загальнадіагностування ДВЗ дозволяє оцінити технічний стан всього двигуна за деякими узагальненими його параметрам як з якісної, так і в ряді випадків з кількісної сторони.
Загальне діагностування двигуна можна проводити як на основі аналізу різних зовнішніх симптомів, що характеризують його роботу, так і шляхом інструментального дослідження. Найбільш поширені методи, засновані на аналізі кольору вихлопних газів, що розвиваютьсядвигуном шумів, що містяться в картерних олії домішок.
Аналіз кольору вихлопних газів. Даний метод заснований на залежності між технічним станом окремих частин двигуна і кольором вихлопних газів: - білий колір свідчить про неповному згорянні палива (пізня подача і поганий розпил); низької компресії (зношування циліндрів поршневої групи і розгерметизація клапанів); - Попаданні води в циліндри (дефекти в голівці, прогорание прокладок), переохолодженні двигуна, випаданні спалахів (дефекти форсунок, засмічення фільтрів тонкого очищення палива, зношування паливного насоса); - Світло-або темно-синій колір характеризує дефект форсунки, сильне згоряння масла (спостерігається при його високих рівні або тиску газів в картері); закоксовиваніє поршневих кілець, зношування поршневої групи; великий зазор між втулкою і стрижнем клапана; - Коричневий або чорний колір - ознака неповного згоряння палива через поганий розпилу, викликаного зношуванням голки розпилювача форсунки або зменшенням кута випередження всприска палива. Крім того, цей колір свідчить про недостатній подачі повітря і збільшеною подачі палива; - Сизий або світло-сірий колір вказує на недостатню обкатку двигуна (погано приробиться деталі поршневої групи); залягання і закоксовиваніє поршневих кілець; збільшення зазорів в сполученнях поршневої групи.
Якщо при запуску дизеля немаєдиму або він випускається рідкісними клубами, то це свідчить про недостатній подачі палива, заїдання клапанів і поршня, поломки пружини насоса, що підкачує, заїдання плунжеров і виході з ладу пружин плунжерів паливного насоса, заїдання голки розпилювача форсунки, заїдання зворотного клапана.
Деякий застосування знаходить колірний аналіз відбитків, що залишаються вихлопними газами на папері. Прицьому аналізі: сіро-жовтий колір відбитка вказує на викид масла, т. е. на надмірний чад картерного масла; - Сіро-бурий свідчить про викид незгорілого палива, який буває при пропуску спалахів через поганий стан форсунок і слабкою компресії в циліндрах; - Великі частинки кіптяви в димі вказують на надлишок подачі палива або засміченні фільтра повітря, а також на розгерметизацію камери згоряння, велика утопание клапанів, поганий розпил палива; - Виявлення крапель води навідбитках свідчить про прогорании прокладки головки блоку циліндрів або тріщинах в голівці, а також про пошкодження ущільнень гільз циліндрів.
Зони прослуховування ДВС
Аналіз шумів, що розвиваються двигуном. Цей метод здійснюють шляхом прослуховування двигуна. Механічні шуми уловлюються досить добре. Тому оцінка технічного стану двигуна за характером шумів досить широко поширена в експлуатаційних умовах, хоча вона певною мірою суб'єктивна і вимагає високої кваліфікації.
Для прослуховування застосовують механічні та електронні стетоскопи. Механічні стетоскопи бувають акустичні, а також резонансні, які відрізняються від акустичних використанням акустичної камери, обладнаної пристроєм для регулювання сприймаються частот з метою її налаштування в резонанс з частотою вібрації корпусу, що значно підвищує виборчу здатність приладу. Прикладом найбільш простого, так званого стрижневого стетоскопа служить модель КІ-1154 що складається з прикладається до корпусу стрижня, забезпеченого ручкою і навушником. Електронні стетоскопи заводу «Екранас» дозволяють чітко прослуховувати навіть незначні шуми.
Витік стислих газів, що супроводжується виникненням ультразвукових коливань, може бути зареєстрована за допомогою ультразвукових стетоскопов. У них вмонтовано блок, що перетворює ультразвукові коливання або в більш низькі, чутні людиною частоти або ж в електричні імпульси, які спостерігаються на екрані осцилографа.
В даний час стала з'являтися спеціальна акустична діагностична апаратура, що дозволяє шляхом порівняння спектру вібрацій досліджуваного двигуна зеталонними спектрами вібрацій нового двигуна впізнавати причини несправностей двигуна і давати їм кількісну оцінку. Так, наприклад, за допомогою комбінованого електронного приладу ЕМДП-2 можна орієнтовно визначати зазори між поршнями і циліндрами двигунів, температуру води і масла, частоту обертання колінчастого вала, кут випередження початку подачі і тривалість вприскування палива.
Аналіз містяться в картерних олії домішок. Дуже перспективний і точний метод загального діагностування технічного стану двигуна з аналізу потрапляють в масло продуктів зношування його деталей. При цьому використовують колориметрические, полярографічні, магнітоіндукційні, радіоактивні і спектральні способи.
При сталому процесі зношування кількість вступників в масло продуктів зношування деталей двигуна стабілізується і може бути кількісно і якісно визначено для кожного типу двигуна. Збільшення кількості якогось елементу в порівнянні з середньостатистичними вказує на підвищення швидкості зношування певної групи деталей.
При відсутності спеціальної діагностичної апаратури моторне масло в польових умовах контролюють за допомогою планшета (рис. 66). При цьому 3 4 краплі нагрітого до температури 60, 80 ° С олії наносять на листок білого фільтрувального паперу і через 10 хв заміряють діаметри утворилися кілець і підраховують їх середнє значення.
Планшет для перевірки якості картерной масла і пляма від краплі олії на фільтрувальної папері: 1 - градуйований диск з органічного скла, 2 - кришка, 3 - фільтрувальна папір, 4 - корпус планшета
Погана якість масласвідчить про несправність центрифуги, фільтра повітря, пошкодженні системи подачі палива, попаданні води.
Якість масла можна оцінювати візуально за допомогою пристосування, в якому краплю олії, взяту щупом з картера, наносять на предметне скло і розчавлюють зверху притискним склом, після чого підсвічують знизу білої або червоною лампочкою. При відомій навичці помилка в діагнозі якості масла не перевищує 15 20%.
Діагностування і регулювання основних систем ДВС виконують в такій послідовності.
Проводять необхідні кріпильні роботи, які включають в себе перевірку і підтягування всіх основних з'єднань двигуна - опор двигуна до рами, головок циліндра і піддону картера до блоку, фланців випускного і впускного паливо-і маслотрубопроводов і інших з'єднань. Гайки кріплення головок циліндрів до блоку підтягуютьключем з динамометричної рукояткою, причому момент і послідовність затягування встановлює завод-виготовлювач і призводить в технічному паспорті.
Головку циліндрів з чавуну підтягують в гарячому стані, з алюмінієвого сплаву - в холодному.
Кріплення піддона картера підтягують в певній послідовності, при якій по черзі затягують діаметрально протилежні болти. данийпорядок дозволяє рівномірно затягувати болти, не викликати деформацію деталей і не порушувати герметичність з'єднань.
Потім встановлюють несправності і розрегулювання ци- ліндропоршневой групи, кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів. Технічний стан ціліндропор- шневой групи оцінюють, визначаючи компресію циліндрів двигуна; кривошипно-шатунного механізму - визначаючи тиск масла і порівнюючи його з номінальним;газорозподільного механізму - замеряя нещільність клапанів.
Аналіз проведених замірів в поєднанні з акустичним прослуховуванням дає можливість досить точно локалізувати дефекти зазначених систем.
При виявленні стукоту в клапанах карбюраторних двигунів слід проконтролювати щупом і відрегулювати теплові зазори між торцями стрижнів клапанів і штовхачами або шкарпетками коромисел при повністю закритих клапанах і холодному двигуні. Зазори клапанів регулюють в такому ж порядку, в якому відбувається запалення в циліндрах, починаючи з першого. Його поршень встановлюється у верхній мертвій точці при такті стиснення. При цьому мітка на маховику або шківі вентилятора повинна збігатися з покажчиком на кришці розподільних шестерень.
Порядок регулювання клапанів наступний: встановлюють пружність клапанних пружин, підтягують кріплення осей коромисла і головки блоку циліндра, визначають і при необхідності регулюють зазори, для чого за допомогою гайкового ключа відпускають контргайки регулювального гвинта, фіксують її положення і викруткою повертають гвинт до досягнення потрібного зазору. Після цього затягують контргайку.
У дизельних двигунах систему подачі палива регулюють при виявленні раннього уприскування палива в циліндри, для чого змінюють кут випередження впорскування палива.
В системі живлення двигуна встановлюють несправності і розрегулювання. Загальне діагностування систем харчування виробляють, як правило, шляхом дослідження складу робочої суміші і витрати палива. Для цього за допомогою експрес-аналізатора перевіряють вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах.
У карбюраторних двигунах регулюють карбюратор, а потім налаштовують на мінімальну частоту обертання колінчастий вал двигуна на холостому ходу; рівень палива і герметичність поплавця; дифузор; обмежувач максимальної частоти обертання колінчастого вала двигуна. Одночасно перевіряють паливний бак, трубопроводи, повітряний і паливний фільтри і паливний насос.
У дизельних двигунах контролюють і створюють герметичність системи живлення, очищають фільтри, регулюють підкачує насос і насос високого тиску, перевіряють форсунки.
Герметичність системи охолодження перевіряють шляхом її візуального огляду. Встановлюють протікання в місцях з'єднання різних частин, для чого створюють у верхній незаповненою частини радіатора надлишкове (~ 006 МПа) тиск. В процесі ТО контролюють рівень охолоджувальної рідини і доливають її до норми, усувають помічені підтікання і регулюють ступінь натягу ременя вентилятора. При необхідності усувають накип.
Несправності і розрегулювання мастильної системи проявляються в зниженні або підвищенні тиску масла, зменшенні рівня масла нижче нормативного, зміні якості масла. В процесі ТО перевіряють рівень масла і підливають його до норми, очищають фільтри і замінюють фільтруючі елементи, провертають рукоятку масляного фільтра грубої очистки, змащують поверхні тертя вентилятора, водяного насоса, генератора, приладів системи запалювання, промивають (при необхідності) мастильну систему, регулюють і очищають центрифугу.
Двигун змащують відповідно до карти і таблиці змащування, наведеною в інструкції з експлуатації машини. При відсутності карти і таблиці змащування в'язкість моторного масла приймають рівною для карбюраторних, дизельних і форсованих дизельних двигунів в межах відповідно 10; 11 14 і 22 сСт в літніх умовах і 6; 8 і 14 сСт при температурі 100 ° С в зимових умовах. Для карбюраторних двигунів при малої і середньої ступені форсування рекомендується застосовувати групи масел відповідно Bi і Bi, для дизелів з малої, середньої і високої ступенями форсування відповідно БГ, Вг і Гг і для високофорсованих дизелів - Д.
Масло доливають в двигун за даними виміру рівня в картері, а повністю замінюють згідно з даними заводських рекомендацій. Витрата масла підраховують у відсотках від витрати палива. Для чотиритактних двигунів він дорівнює 35 6%, для двотактних - 38 - 65%.
